IgA-нефропатія (IgAN), захворювання, при якому в нирках накопичуються антитіла, що спричиняє запалення, у різних людей проявляється по-різному. Деякі живуть роками з легкими симптомами, а в інших швидко розвивається ураження нирок. Сучасне лікування включає контроль артеріального тиску, зміну способу життя та іноді стероїди для придушення запалення. Однак останні дослідження вказують на несподіваного союзника в захисті функції нирок: інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2 (SGLT2), препарати, спочатку розроблені для лікування діабету 2 типу.
Як працюють інгібітори SGLT2: поза контролем рівня цукру в крові
Інгібітори SGLT2, включаючи дапагліфлозин (Farxiga), емпагліфлозин (Jardens) і канагліфлозин (Invokana), блокують білок у нирках, який реабсорбує цукор назад у кров. Це видаляє надлишок цукру в сечі, знижуючи рівень цукру в крові у діабетиків. Але дослідники виявили, що ці препарати уповільнюють зниження функції нирок навіть у пацієнтів без діабету.
Клінічні випробування підтверджують цю перевагу. Дослідження показують, що додавання дапагліфлозину до стандартної терапії знижує ризик прогресування захворювання нирок шляхом зменшення кількості білка в сечі приблизно на 26%. Емпагліфлозин дав подібні результати, уповільнивши зниження функції нирок майже наполовину та зменшивши протеїнурію на 15% при різних захворюваннях нирок. Для багатьох пацієнтів це означає відтермінування або уникнення діалізу та трансплантації нирок.
Чому це важливо: зміна в лікуванні захворювань нирок
Протягом десятиліть лікування IgAN було зосереджено на управлінні симптомами. Інгібітори SGLT2 пропонують новий підхід: прямий захист функції нирок. Такі експерти, як Pranav Garimella, MBBS, MPH, підкреслюють, що ці препарати не є ліками, а є важливим доповненням до існуючої терапії.
Механізм дії виходить за межі контролю рівня глюкози. Інгібітори SGLT2 знижують тиск у фільтраційних вузлах нирок (клубочках), зменшуючи навантаження на нирки. Вони також зменшують витік білка, запобігаючи утворенню рубців, які порушують функцію нирок. Ці переваги досягаються навіть без діабету.
Хто може отримати користь? І які ризики?
Більшість пацієнтів з IgAN, які мають постійну протеїнурію, незважаючи на стандартне лікування, можуть претендувати на інгібітори SGLT2. Відповідність залежить від функції нирок (зазвичай швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) вище 20-25) і загального стану здоров’я. Однак необхідна обережність тим, хто схильний до інфекцій сечовивідних шляхів, зневоднення або низького кров’яного тиску.
Хоча препарати зазвичай добре переносяться, інгібітори SGLT2 несуть певні ризики:
- **Інфекції статевих органів і сечовивідних шляхів: ** Підвищений вміст цукру в сечі сприяє росту дріжджів і бактерій.
- **Зневоднення: ** Часте сечовипускання може призвести до дисбалансу рідини та електролітів.
- Низький кров’яний тиск: Може викликати запаморочення або непритомність, особливо в поєднанні з іншими ліками.
- Рідкісні, але серйозні ускладнення: Кетоацидоз і важкі інфекції шкіри (гангрена Фурньє) вимагають негайної медичної допомоги.
Підсумок: перспективний варіант, але не без ризиків
Інгібітори SGLT2 є значним прогресом у лікуванні IgAN. Вони пропонують новий спосіб захисту функції нирок на додаток до існуючих методів лікування. Однак ретельний відбір пацієнтів, усвідомлення можливих побічних ефектів і ретельний моніторинг є критично важливими. Якщо у вас є IgAN, обговоріть цей варіант зі спеціалістом-нефрологом, щоб визначити, чи підходить він вам.
Джерела:
*Національний інститут діабету, травної системи та захворювань нирок: https://www.niddk.nih.gov/health-information/kidney-disease/iga-nephropathy
* Kidney International: https://www.kidney-international.org/
* American Journal of Kidney Diseases: https://www.ajkd.org/
* DailyMed: https://dailymed.nlm.nih.gov/dailymed/
